Досліджено сутність і методологічну функцію еколого-економічних інтересів, проаналізовано сучасну концепцію природокористування, розглянуто проблеми, пов'язані з використанням природно-ресурсного потенціалу в аспекті узгодження еколого-економічних інтересів. Запропоновано розглядати узгодження еколого-економічних інтересів у двох аспектах - міжчасовому (довгостроковому) та поточному. Обгрунтовано підходи до формування дворівневої системи індикаторів узгодження еколого-економічних інтересів. На підставі аналізу теоретичних концепцій екологічного боргу як категорії економіки природокористування запропоновано його визначення як індикатора довгострокової узгодженості. Обгрунтовано науково-методичний підхід до визначення ставки ефективності міжчасового розподілу ресурсів, яку запропоновано використовувати як теоретичну основу оцінювання ефективності використання природного капіталу як однієї зі складових національного багатства. Розроблено рекомендації щодо удосконалення економічних інструментів управління природокористуванням. Запропоновано науково-методичний підхід до розрахунку плати за використання природного капіталу, в якій враховано загальні тенденції еколого-еономічного розвитку й індивідуальні характеристики діяльності природокористувача, що визначаються за допомогою показника відносного рівня господарського навантаження.

  Скачати повний текст